Досліджено фортепіанну творчість Олів'є Мессіана (1908 - 1992 рр.) у ракурсі культурологічної та текстологічної проблематики. Розглянуто вербальні компоненти музичного тексту - авторські коментарі та ремарки як особливий культурний феномен в фортепіанній культурі XX ст. Запропоновано комплексний підхід, який включає висвітлення творчості композитора в динаміці культурологічних контекстів та особливостей композиторської, музикознавчої та виконавської інтерпретації тексту його фортепіанних творів. Простежено генез феномену коментаря у фортепіанному мистецтві та систематизовано різноманітні прояви автокоментування у творчості О. Мессіана. Доведено, що автокоментар виступає фактором цілісності композиторського стилю, з яким пов'язано авторське програмування інтерпретації творів і пан-програмність творчої парадигми митця.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено обґрунтуванню фортепіанної творчості Бели Бартока як унікальної стильової системи, яка базується на єдності національної угорської традиції та індивідуально-авторського мислення. Одним з критеріїв цієї єдності слугує виконавська діяльність класика угорської музики ХХ ст., разом з його науково-дослідницькою практикою, що мала вплив на еволюцію «звучащего образу» фортепіано. Більшість фортепіанних творів Б. Бартока були написані в ранній і експериментальний періоди творчості. Простежено «схильність» Б. Бартока до первинних і романтичних жанрів, програмної циклічності, незмінний інтерес до створення дитячого репертуару. Еволюція фортепіанного стилю митця представлена як рух від романтичної парадигми – через фольклоризм – до неокласичного синтезу. Ця траекторія легко простежується «на слух» завдяки стилістичним «зсувам» музично-мовних ресурсів (ритм, гармонія, форма, фактура, мелос). Як наслідок, змінювався і звучний образ фортепіано, отримавши стильову атрибуцію «бартоківський». Отже, фортепіанне письмо Бартока є увиразненням новаційного мислення, в якому виконавська складова його власних можливостей відігравала ключову роль. Твори для фортепіано з оркестром Бели Бартока, з одного боку, демонструють еволюцію мислення композитора, з іншого – становлять енциклопедію новітних виконавсько-технологічних прийомів гри на фортепіано. Сутність бартоківських піаністичних засобів слід відшукувати у національному фольклорі, бо саме народний стиль інструментального та вокального музикування детально досліджувався композитором з метою залучити в свої твори. Як наслідок, звуковий ландшафт його творів для фортепіано унаочнив самобутність угорської національної картини світу. Разом з тим, в них увиразнено універсалізм європейського мислення, що призвело до створення Б. Бартоком еталону «звучного образу фортепіано» ХХ століття.^UThe dissertation is devoted to the understanding of Bela Bartok 's piano work as a unique style system based on the unity of the Hungarian national tradition and individual authorial thinking. One of the criteria of this unity is performing activity of the classic of musical culture of the twentieth century, together with the research component, which played a fundamental role in the context of the evolution of his piano style. Most of Bartok's piano works were written in the early and experimental periods. B. Bartok's "tendency" to primary and romantic genres, program cyclicity is traced; constant interest in creating children's repertoire. The evolution of the artist's piano style is seen as a movement from the romantic paradigm – through folklore – to the neoclassical synthesis. This movement is easily traced "by ear" due to changes in the system of musical and linguistic resources (rhythm, harmony, musical form, texture, melody). As a result, the sound image of the piano, which received the stylistic attribution of "Bartok's", also changed. The basic quality of the artist's piano style is a national character, shrouded in the resources of the latest technique of musical composition. Auditory analysis of the performance style of B. Bartok-pianist led to the conclusion that, unlike many members of the romantic tradition, he uses pedal effects very sparingly, preferring a clear and distinct pronunciation of all elements of the facture. Thus, Bartok's piano writing style is an expression of innovative thinking, in which the performing component of his own abilities played a key role. The works for piano and orchestra by Bela Bartok, on the one hand, clearly demonstrate the evolution of the composer's work, and on the other - are an encyclopedia of various performance and technological techniques of playing the piano. The essence of Bartokov's pianistic means should be found in the field of national folklore, because it is the folk style of instrumental and vocal music that has been studied in detail by the composer in order to involve these techniques in his work. As a result, the soundscape of his piano and orchestra pieces embodies the identity of the Hungarian national worldview. At the same time, they reflected the European thinking universality, which led to the "sounding piano image " of the 20th century created by B. Bartok.